Не заходи тоска! Иди своей дорогой.
И, грусть, не подходи, ведь сердце не твоё.
Живой души шатёр, я тебую, не трогай!
Отныне, Дух Святой там место приобрёл.
Уйдите огорченья! Внутри вам места нет.
Унынье, не стучи. Дверь сердца не открою.
Христос мне подарил любви спасенья свет.
Забудь меня, печаль! Я не дружу с тобою.
Невзгоды, отойдите! Я стал уже не ваш.
И, страх, не напирай! Ты видишь, я другой.
Со мною, на пути, Господь – мой Верный Страж.
Куда бы я ни шёл, Он навсегда со мной.
Умчитесь беды прочь, забрав мои сомненья.
Мне, во Христе уже, жизнь новая дана.
Я, в Нём, имею дар – небесное прощенье.
Христом, в крови святой, снята моя вина.
Душа моя, как храм, что создан для служенья.
Он Богом освящён, очищен и омыт.
Отсюда в небеса дорога восхожденья.
Я радуюсь, что дух мой Богом не забыт.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 2495 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.